Птахівничі комплекси є потужними водоспоживачами. Птахопідприємства скидають майже 50 % отриманої води, залежно від технології виробництва і регіону. Загальний об'єм скиду стічних вод в Україні від птахівничих комплексів становить 8,5 млн м3/рік . Джерелом підвищеної екологічної небезпеки для водойм є птахофабрики, де для видалення посліду передбачено гідрозмив. Під час роботи типової птахофабрики з продуктивністю 400 тис курей несучок або 6 млн курчат-бройлерів утворюється понад 500 тис. м3 стічної води за рік.Більшість з птахівничих комплексів України побудовано в 70-ті роки ХХ ст., тому технологічне обладнання є застарілим і потребує значних капіталовкладень, а реконструкція і технічне переобладнання очисних споруд, будівництво сховищ відходів здійснюються вкрай повільно.
Актуальною проблемою України можна вважати забруднення природних водойм недоочищеними стічними водами птахівничих підприємств. Птахофабрики скидають стічні води із значним перевищенням концентрацій забруднювальних речовин, зокрема це: жир, кров, миючі засоби, пух і пір'я, солі, нерозчинні мінеральні компоненти, залишки кормів. Такі стоки характеризуються високими показниками, у середньому: БСК (230 мг/л для птахофабрик яєчного напряму і 1300 мг/л для м'ясного напряму), за-вислими речовинами (420 та 2500 мг/л відповідно), азоту аміаку (15 і 170 мг/л)
На одній з таких фабрик була проведена реконструкція командою ТОВ "Енвітек". Було викона обсяг робіт відповідно до Технічного завдання на розробку технічної документації на реконструкцію очисних споруд , а також крім вказаних у ТЗ робіт ми розробили програму моніторингу фізико-хімічного складу стічних вод по окремим етапам очищення, аналізи фізико-хімічного складу стічних вод проводились лабораторією очисних споруд
Виходячи з фактичного положення було прийнято рішення виконати технологічні розрахунки та змоделювати режими роботи очисних споруд для трьох режимів, які ми умовно назвали середні, оптимальні та максимальні:
Середній режим – поточні середні витрати і поточні середні рівні забруднення,
Оптимальний режим – витрати 3600 м3/доба і поточні середні концентрації забруднень,
Максимальний режим – витрати 3600 м3/доба і максимальні концентрації забруднень.
Для проектування очисних споруд ми базуємось на всесвітньо прийнятих методах розрахунку таких як German “Standard ATV-DVWK-A 131E» та Metcalf and Eddy (Tchobanoglous et al., 2003). Варіант розрахунку очисних споруд стандарту ATV-DVWK-A 131E наведено у додатку. Ми сфокусовані на результат та гарантуємо ефективність очищення стоків до вимог на скид, наведених у ТЗ замовника.
Запропоноване технічне переоснащення повинно забезпечити:
- стабільну якість очищення промстоків до норм на скид у каналізацію;
- скорочення енергозатрат та реагентів,
- поліпшення умов експлуатації очисних споруд.
Отримані результати
Після проведення розрахунків згідно міжнародного стандарту ATV-DVWK-A 131E, та моделювання очисних споруд були отримані наступні результати:
В ході розробки документації, ми максимально можливо використовували наявне обладнання, що відповідало вимогам для очищення стічних вод до показників ГДК існуючих очисних споруд, для мінімізації бюджету реконструкції.
На наступних фото спочатку аеротенк до реконструкції, друге фото після реконструкції за проектом ТОВ «Енвітек»:
На майбутнє, ми пропонуємо розглянути два перспективних напрямки розвитку споруд очистки стічних вод забійного цеху:
1. Доочищення води, застосовуючи технології MBR – мембранний біологічний реактор.
2. Отримання біогазу безпосередньо із стічних вод з використанням високопродуктивного анаеробного реактору .
Доочищення стічних вод із застосуванням мембранних біологічних реакторів забезпечуючи більш високу якість очищення, відкриває можливості для розгляду варіантів повторного використання води у виробництві або для інших, наприклад, іригаційних потреб.
Використання високопродуктивного анаеробного реактору дає можливість отримувати біогаз безпосередньо із стічних вод, знижуючи при цьому ХСК на 80-85%. Завдяки прогресивній технології і великому питомому навантаженню реактор має компактні розміри, наприклад, для даного проекту його діаметр має лише 5 м, забезпечуючи при цьому очищення від органічних забруднень потоку у 3600 м3 на добу з виходом біогазу порядку 5000 м3 на добу, з якого можна отримати до 500 кВт/год зеленої електроенергії та до 44 тон пари на добу. Значно зменшується обсяг осаду та витрати реагентів на ділянці флотації.